СУТЬ ПЕРЕТВОРЕННЯ:
із закомплексованої та самотньої співробітниці наукової лабораторії у коричневому брючному костюмі Світлана перетворилася на яскраву, сексуальну та кохану жінку-боса.
Тважко сказати точно, з чого все почалося. Можливо, з марних очікувань батьків Світлани Сідун: вони хотіли хлопчика, а народилася дівчинка. Або зі смерті мами – Світлані тоді було всього 12. Папі довелося заміняти обох батьків: навчитися заплітати кіски, лікувати, втішати, а дівчинці – швидко подорослішати і взяти у всьому за зразок чоловічий стиль поведінки. Вона і професію собі обрала чоловічу – вивчилася на будівельника автомобільних шляхів та аеродромів. У підсумку, до 33 років Світлана керувала науковим відділом, який випробовував на міцність мости України, ходила у строгих костюмах штанів і була катастрофічно не впевнена в собі. Світлані хотілося яскравих суконь з рюшами, прикрас та чоловічої уваги, але всі ці «дурості», включаючи сексуальність, вона в собі пригнічувала. Занадто сильні були установки дитинства та юності: «бути сексуальною небезпечно», «наголошувати на фігурі вульгарно», «біжутерія, косметика та флірт – для примітивних блондинок». Але що далі, то більше обтяжував її образ дівчини-ботана. І, нарешті, їй випала нагода з ним розлучитися.
На одному з тренінгів особистісного зростання вона познайомилася з психологом-стилістом Лілією Майоровою, яка спеціалізується на швидкій стилістичній та психологічній допомозі спраглим змін. «Перед початком роботи я мала чітко сформулювати мету змін, – згадує Світлана. – Я хотіла, щоб найкращі якості, приховані в мені нарешті виявилися. І ще я зізналася, що всі ці роки приховувала від себе: хочу гармонійних стосунків із чоловіком, сім'ї, комфорту та матеріального благополуччя, а зовсім не духовного просвітлення, як я переконувала себе раніше. Я навіть накидала портрет чоловіка, який мав постукати в моє життя. І не дарма».
Спочатку Світлану перефарбували з блондинки в брюнетку: новий колір волосся вдало підкреслив її східну зовнішність. Кількість косметики на обличчі мінімізувалась, але при цьому дівчина стала яскравішою. Стрижку-їжачок замінило видовжене каре. Після кількох сеансів спільного шопінгу зі стилістом у її гардеробі з'явилися строкаті сукні-дзвіночки, спідниці в підлогу, червоні шарфи, яскраві прикраси – все те, про що вона давно мріяла, але не наважувалася носити. Кульмінаційним моментом був сеанс фототерапії. Фотограф занурював Світлану в незнайомі їй образи – наприклад, забезпеченої та самодостатньої жінки. Програючи перед камерою роль впевненої у собі жінки, модель ніби сама ставала їй. Фототерапія створила диво: Світлана дивилася на знімки красивої та граціозної жінки і не могла повірити, що це вона.
Лілія Майорова, стиліст, психолог
«Коли жінка хоче перевернути стару та почати нову сторінку у своїй біографії, то зазвичай йде стригтися чи перефарбовуватися. Але, буває, я заглядаю в очі і бачу, що зміна кольору не вирішить проблему, треба розібратися, зрозуміти чого хочеться насправді. Світлані не вистачало віри у власну привабливість, тож я попросила фотографа перетворити її на знімках на жінку-королеву. Світлана була в шоці, побачивши, якою може бути. Але новий образ треба було наздогнати внутрішньо, для цього знадобилося кілька сеансів із психологом. Вона дозволила собі кардинально змінитись, у результаті змінилося все її життя. Повіривши у свої сили, ми починаємо випромінювати енергію радості, і на неї, як метелики на лампу, злітаються позитивні люди та щасливі обставини».
Фотограф Геннадій Працевич.
Надруковано у “ЖІНОЧИЙ ЖУРНАЛ”. Головний редактор Тетяна Пєткова.